Ганна ІВАНИЦЬКА: «На чемпіонаті Європи віддали на полі все: сили, серце, душу та емоції»

Гравчиня жіночої збірної Одеси та юніорської збірної України Ганна Іваницька в ексклюзивному інтерв’ю Rugby.od.ua розповіла про дебют на чемпіонаті Європи U-18 у Празі, повернення додому та про те, куди поїхала наступного дня після повернення до Одеси.

– Ганно, вітаю з дебютом в «еліті» чемпіонату Європи та з тим, що збірна України закріпилася у цьому дивізіоні. Розкажи нам про свою поїздку на чемпіонат Європи разом з іншими одеситками – Дар’єю Яроцькою, Оксаною Арнаут та Іриною Свірчук.
– Даша та Оксана у своїх інтерв’ю вже розповідали, що цей чемпіонат Європи був дебютним для усіх нас, ми дуже довго до нього готувалися, на це пішло два роки. Тобто вже самі думки про участь у турнірі викликали купу емоцій. Особливо хвилююче стало за кілька тижнів до чемпіонату Європи, емоції дійсно переповнювали, але вже тоді хотілося, аби цей день «ікс» настав якомога швидше! А потім цих емоцій було ще більше!

– Але погуляти Прагою часу не було…
– У Празі ми знаходилися тиждень, весь тиждень активно готувалися до чемпіонату Європи, тому, дійсно, так і не змогли подивитися на якісь пам’ятки столиці Чехії. Але нічого, ми ж не на екскурсію приїхали, а на чемпіонат Європи! (посміхається)

– Пригадай перший ігровий день, коли збірна України програла Ірландії, Шотландії, Англії та Іспанії…
– Дебют в «еліті» дійсно вийшов для нас не дуже приємним: у перший день нам протистояли дуже сильні команди. Як вже казали дівчата, гра з Ірландією складалася добре, ми вийшли вперед, були дуже налаштовані на позитивний результат, але, гадаю, злий жарт із нами зіграли зайві емоції, які створювали непотрібну напругу. Що з цього вийшло – самі знаєте: кілька необов’язкових помилок – і рахунок вже не на нашу користь.

Із шотландками дещо не вистачило зіграності, а у грі з потужною Англією просто хотіли продемонструвати те, на що ми здатні, потішити вболівальників гарним регбі. Протистояти такій команді було дуже важко, ми всі чудово знали рівень гри англійок, отже, просто вийшли на поле та зіграли в улюблену гру. Мені здається, наша збірна виглядала пристойно, свої задачі на цей матч ми виконали.

А от із четвертою грою – з Іспанією – була певна халепа. Тут і якась розконцентрованість від деяких дівчат, десь – незрозуміла недооцінка суперниць, а також, що важливо, солідна втома, сильний дощ, слизьке поле, холод… Усі ці фактори не залишили нам шансів на успіх – іспанкам ми програли.

– Другий ігровий день, навпаки, приніс збірній України лише перемоги. Його пригадувати приємніше!
– Так, наш другий ігровий день розпочався після обіду, тому ми змогли добре виспатися, відпочити, відновитися. До матчів за 7-9 місце ми підготувалися дуже добре, розібрали суперників та їхню гру, чудово налаштувалися морально та психологічно.

Коли виходили на гру з Португалією, розуміли, що нам конче потрібно перемагати. Для цього ми були готові робити все, що можемо, і навіть більше. З таким настроєм ми зуміли продемонструвати і хорошу, якісну гру, і здобути перемогу.

Після успіху у матчі з Португалією наш командний дух було піднято до максимума, ми з дівчатками вирішили, що як би нам не було важко на полі, ми маємо виграти цей матч у Бельгії. І знову ми повністю віддалися грі, залишили на полі усе: сили, серце, душу та емоції. Це й допомогло здобути другу перемогу. Емоції від неї описати словами дуже важко! Сльози радості текли самі собою, це були емоції шаленого щастя.

– Які у тебе найближчі плани? Даша Яроцька та Оксана Арнаут повернулися у Польщу, а ти?
– Після чемпіонату Європи я повернулася до Одеси. Дуже рада була приїхати додому, змогла побачитися з рідними та близькими. Ще не знаю, чи залишатимусь в Україні, чи повернуся до Польщі, але наразі вже активно тренуюся у складі рідної та улюбленої жіночої збірної Одеси. Я дуже скучила за тренуваннями з командою, так скучила, що вже наступного дня після повернення з чемпіонату Європи поїхала на тренування. Це було шалено класно – навіть не відчувала втоми через море емоцій. С нетерпінням чекаю на відновлення чемпіонатів України на рідних полях, дуже-дуже скучила за турнірами на українській землі. Впевнена, що найближчим часом війна скінчиться та розпочнеться наш ігровий сезон.

Леонід ФРАНЦЕСКЕВИЧ