Тетяна КУЛАКОВА: «Ми всі дуже засмучені через скасування чемпіонатів України»

Одразу три команди одеської регбійної школи «Анатра» мали брати участь у чемпіонатах України з регбі-7 (регбі-8), які Федерація регбі України планувала провести у Львові та Хмельницькому 15-го, 22-го та 29 жовтня. Втім, через масовані ракетні удари рашистських окупантів 10-11 жовтня усі чотири заплановані чемпіонати було скасовано.

Про реакцію представників «Анатри» та те, чим займаються юні регбісти замість участі у чемпіонаті України, ми поспілкувалися з тренеркою школи – Тетяною Кулаковою.

– Команди готувалися до чемпіонатів України, але через ці ракетні обстріли ФРУ довелося терміново скасувати всі турніри. Як ви до цього поставилися? Як вважаєте, чи правильне рішення ухвалила Федерація регбі України?
– Коли нам сказали, що Федерація регбі України планує провести чотири чемпіонати країни у різних вікових категоріях, ми дуже зраділи, адже, з великим ентузіазмом та бажанням тренувалися, були готові, якщо можна так сказати в умовах війни, на сто відсотків. Звісно, це була не така якісна підготовка, як у мирні часи, але ми намагалися максимально серйозно готувати команду до матчів, якщо вони будуть. Ми дуже раділи, тренувалися із запалом в очах, готові були їхати та змагатися за чемпіонство. Але коли у понеділок (10 жовтня. – Прим. авт.) почалися масовані обстріли багатьох міст та регіонів України, ситуація різко змінилася. Ясна річ, що коли за кілька годин ворог запустив більше вісімдесяти ракет по всій країні – їхати кудись було б неправильно. Грати 15 жовтня було дуже небезпечно. Втім, на мою думку, не треба було скасовувати чемпіонати. Мабуть, було варто почекати, подивитися на розвиток подій, ще раз проаналізувати ситуацію, зважити усі «за» та «проти» та просто перенести змагання на кінець жовтня чи на листопад… Треба розуміти, що до кінця війни стовідсоткової безпеки не буде ніде в Україні, в нас можуть стріляти у будь-який день, будь-якої миті, але є ж більш стабільні та небезпечні регіони, є певні особливості проведення турнірів під час війни – перебування в укриттях під час оголошення повітряних тривог тощо. Розумію, що це – величезна відповідальність, але коли, як не зараз, ми маємо показувати ворогові, що ми – сильні, незламні, що ми можемо брати на себе відповідальність та намагатися жити повноцінним життям? Наші відважні воїни просто зараз б’ються за наші життя, за те, аби ми могли продовжувати жити та займатися тим, чим займалися до початку повномасштабної війни. Гадаю, Федерації регбі України слід розглянути принаймні варіант проведення турніру для старших юнаків (U-17. – Прим. авт.), яким дуже потрібна ігрова практика, це ж, не забувайте, наша юніорська збірна наступного року, яка закріпилася в «еліті» чемпіонату Європи у своїй віковій категорії.

– Як в «Анатрі» відреагували на скасування усіх чемпіонатів України? Вихованці були обурені чи поставилися до ситуації із порозумінням?
– Наші вихованці дуже розумні та прекрасні, вони все бачать, все знають, отже, поставилися до усього з порозумінням, як і їхні батьки. Так, ми дуже засмучені скасуванням турнірів, але продовжуємо тренуватися, робити так, аби усі в «Анатрі» були заряджені на позитив, тримали себе у формі, грали спаринги, знаходилися у бойовому настрої та були готові грати у будь-який момент.

– До речі, про спаринги. У неділю юні «анатрівці» зіграли доволі цікавий товариський матч з класичного регбі: суперниками ваших вихованців були ветерани «Одеського регбійного братства». Розкажіть про це протистояння, хто переміг?
–Перемогла дружба! (посміхається) З ветеранами «Одеського регбійного братства» ми зіграли три тайми десь по двадцять хвилин. Зрозуміло, що кількість спроб ми не рахували, адже задачі на такі матчі зовсім інші. Ветерани – це окрема тема для розмови. Велика подяка їм за те, що вони погодилися пограти з нашими вихованцями. Скільки я себе пам’ятаю у регбі – вони щонеділі збиралися та грали на «Академії Спорту» в улюблену гру. У них чудовий колектив, це – дійсно міцне «братство», приклад стабільності та любові до регбі, це – традиції, підтримка, настрій і справжня команда. Гадаю, це – чудовий приклад для покоління, що підростає. Дуже вдячні «ОРБ» за те, що вони є, підтримують, допомагають, грають з нашими юними регбістами. Це дуже круто. Сподіваюся на подальші подібні спаринги з нашими чудовими ветеранами.

– Які плани у «Анатри» на залишок 2022 року? Можна чекати ще подібних спарингів?
– Наші плани – незмінні: тренуватися доти, доки буде дозволяти погода, навіть узимку, якщо вона буде теплою, брати участь у фестивалях, які проводять Федерація регбі Одеської області та «Одеська регбійна спілка», організовувати внутрішні «чемпіонати Анатри». Окрім того, ми дуже хочемо грати спаринги з однолітками зі шкіл «Лідерс» та ОДЮСШ з регбі-15. Сподіваюся, ті, хто поїхав з Одеси, повернуться, кількість регбістів збільшиться і ми зможемо з ними грати товариські зустрічі. З ветеранами також будемо грати, впевнена, бо нам неможна забувати про класичне регбі, воно дуже відрізняється від регбі-7, хлопцям потрібна ігрова практика. Ну а найближчим часом хочемо організувати чемпіонат «Анатри» з регбі-гандболу.

Леонід ФРАНЦЕСКЕВИЧ