Сергій НІКІТІН: «Хорватію переграли на характері, з Литвою гралося значно важче»

Гравець одеського «КРЕДО» та національної збірної України з регбі-15 Сергій Нікітін в ексклюзивному інтерв’ю Rugby.od.ua розповів про осінні матчі чемпіонату Європи за участі нашої збірної.

– Сергію, пригадай, будь ласка, матчі чемпіонату Європи, як нещодавно зіграла збірна України із тобою в основному складі. Якою ти побачив переможну гру з хорватами, яким був поєдинок із литовцями?
– Після гри з Хорватію якихось особливих приємних вражень та радості від перемоги особисто я не відчував, адже з нашого боку, зі зрозумілих причин, було дуже багато браку, а хорвати, на щастя, не реалізували багато хороших моментів. Литві ж ми хоч і програли, але все було вже значно «повеселіше» з нашого боку. Тут на перший план вийшов дещо вищій рівень суперника, а ми почували себе набагато краще у фізичному плані.

– Наскільки на грі команди позначився той факт, що вона не грала офіційних матчів цілий рік, та й у 2022-му не провела жодного навіть товариського матчу? Чи відчувалася незіграність?
– Те, що ми в цілому не грали у регбі з жовтня минулого року, звичайно, позначилося на грі та на індивідуальних якостях кожного гравця. Регбі – це дуже важка гра, яка потребує майстерності у багатьох аспектах. Тут самою фізичною підготовкою нікого не здивуєш. Звідси й технічний брак, велика кількість помилок, які негативно впливають на гру команди. Кожна погана передача чи погане захоплення тягне за собою неприємні наслідки.

– За рахунок чого, на твою думку, вдалося виграти у збірної Хорватії, чого не вистачило для того, аби переграти Литву?
– Хорватію ми перемогли, як то кажуть, «на характері». До того ж – не обійшлося без долі везіння. Із Литвою все було значно важче. Литва завжди наступала нам на п’яти, минулого року ми зіграли хорошу гру, оскільки перебували у хорошій формі. Цього разу на результаті позначився рік без ігор, у діях багатьох гравців, як, власне, у мене, було достатньо технічного браку, до того ж, дійсно позначилася певна незіграність гравців на ключових позиціях. Але ми бачимо свої помилки та намагатимемося виправити їх до наступних ігор.

– Що скажеш про гру одеситів? Схоже, серед них з’явилася нова зірочка – Ілля Вода, який дебютував у збірній України, але сильно відіграв два повні поєдинки на доволі проблемній позиції…
– Я пишаюся нашими хлопцями! Дуже хотілося б, аби одеситів у складі було ще більше! (посміхається) Молоді гравці – Максим Котляров, Денис Матківський, Ілля Вода – проявили себе дуже пристойно, упевнений, що й навесні вони отримають виклик до лав національної збірної України. А щодо Іллі, то, зізнаюся, коли його вперше оголосили у якості гравця основного складу, мені здається, ми раділи за нього навіть більше, ніж він сам. Він – дуже талановитий хлопець, щиро бажаю йому не втрачати віру у себе та продовжувати прогресувати, адже потенціал у нього серйозний, як і антропометрія.

– Як збірну України приймали у Хорватії? Як прийняли наші друзі з Литви? Відчувається підтримка народу України, не лише у спортивному плані?
– У Хорватії все було добре. Не можу сказати, що відчували якусь окрему підтримку, адже ми й не за цим туди приїжджали, а от Литва, звичайно, вразила! На багатьох будинках, бігбордах, телевізійних каналах – наші прапори, лозунги, слова підтримки. Це було дуже приємно.

Чи дивився ти матчі за участі наступних суперників збірної України по дивізіону «Трофі» – збірних Швеції та Швейцарії? Вони виглядають сильнішими за Литву та Хорватію?
– Ні, я не дивився матчі за участі Швеції та Швейцарії. Взагалі не дивлюся поєдинки збірних, з якими ми маємо грати – лише ті, у яких ми вже зіграли. Це – робота тренерського штабу, а ми маємо відпрацьовувати навички, вправи, тактичні схеми, які, на погляд тренерів, допоможуть перемогти.

– Не можу не запитати: під час перебування у Хорватії, а потім – у Литві вдалося хоча б трохи відволіктися від війни в Україні?
– Ні. Все одно постійно читаєш новини, спілкуєшся із рідними та знайомими, які перебувають в Україні, хвилюєшся за них. І якщо під час тренувань чи ігор якось вдається «переключитися», то в іншому – більша частина тем для розмов – це повномасштабна війна в Україні, яка, сподіваюся, скоро закінчиться.

– Чим займаєшся після повернення до Одеси? «КРЕДО» пішов у відпустку, збірна гратиме аж навесні, як щодо тренувань?
– Після повернення додому почав підтягувати «хвости» по роботі, які з’явилися через моє перебування на зборах та поїздку до Литви. В цілому, планую тренуватися індивідуально, але сподіваюся на те, що незабаром буде поновлено командні тренування. Зараз нічого з цього приводу сказати не можу, оскільки «КРЕДО» на початку місяця пішов у відпустку.

Леонід ФРАНЦЕСКЕВИЧ