Підсумки-2022. Тетяна КУЛАКОВА: «Вихованці «Анатри» тренуються з акцентом на збереження бойового духу»

Новорічні та різдвяні свята позаду, отже, можемо потроху повертатися до робочого ритму. Втім, не лише ми. Сьогодні ми пропонуємо вам ексклюзивне інтерв’ю тренерки одеської школи «Анатра», яка розповіла Rugby.od.ua про те, яким видався для вихованців «Анатри» 2022 рік, та коли хлопці та дівчата поновили тренування у 2023-му.

– Тетяно, розкажіть, будь ласка, яким для вихованців «Анатри» був 2022 рік? Зараз не про повномасштабну війну в Україні та її жахи, а про спортивну складову…
– У суто спортивному, регбійному сенсі 2022 рік для вихованців школи «Анатра» видався дуже сумним. На жаль, зі зрозумілих причин, не було проведено жодного чемпіонату України, жодного всеукраїнського турніру чи навіть відбору в регіонах. Ми сподівалися на те, що восени вдасться пограти десь у Львові чи Хмельницькому, дуже хотіли грати, мріяли про це, «горіли» можливими поїздками на турніри, були готові брати участь навіть у одноденних коротеньких змаганнях. Для цього ми наполегливо тренувалися, проводили товариські матчі у рамках фестивалів, які в Одесі проводили Федерація регбі Одеської області та Одеська регбійна спілка. Це, звичайно, трохи поліпшило ситуацію, додало певних яскравих «фарб», але, ви ж розумієте, офіційні змагання – це зовсім інша історія. Особливо для гравців, які звикли жити у насиченому русі тренувань, ігор і поїздок.

– Не можу не запитати про те, чи багато вихованців та вихованок «Анатри» у 2022 році виїхали з Одеси, з України у пошуках безпеки, ховаючись від війни?
– Ви знаєте, насправді, минулого року, після початку повномасштабної війни, в нас виїхало лише кілька дітей. Вони ще досі за кордоном, але, гадаю, скоро повернуться та возз’єднаються із командою.

– Школа «Анатра» – єдина регбійна школа в Одесі, яка протягом цих десяти місяців не лише проводила звичайні регбійні тренування, а й організовувала свої міні-змагання. Розкажіть про це детальніше…
– Задля того, аби наші вихованці та ми разом із ними регулярно отримували позитивні емоції, відволікалися від реалій сьогодення, ми влаштовували різноманітні внутрішні турніри для гравців та гравчинь «Анатри». Грали у регбі-7, у футбол, баскетбол і не лише. Знаєте, часом над спортивним майданчиком вирували такі пристрасті, що нам могли позаздрити навіть представники вищезгаданих видів спорту! (посміхається) Вважаю, ми правильно робили, адже завдяки таким змаганням усі отримували емоції, була присутня спортивна складова, спортивна агресія, адреналін. Цю традицію ми обов’язково продовжимо і цього року.

– Наприкінці минулого року ваш чоловік, тренер «Анатри» Володимир Калінський, вступив до лав Збройних сил України та нині захищає нашу країну від рашистської навали. Як ви сприйняли це та чи важко без нього будувати тренувальний процес? Чи справляєтеся одна?
– Так, у листопаді минулого року чоловікові прийшла повістка, він без зайвих роздумів пішов до військкомату, успішно пройшов медкомісію та згодом поповнив ряди десантно-штурмових військ. Звичайно, все це важко, але я пишаюся ним, пишаюся тим, як він зреагував на новий виклик. Це дорогого вартує, погодьтеся, адже це просто неймовірне фізичне та моральне навантаження. Мені дуже хочеться, аби війна якнайскоріше закінчилася, Україна перемогла, мій чоловік повернувся додому цілим та неушкодженим, як і інші наші герої. Тримаю кулачки за наших військових, хочеться, аби у нас було якомога менше втрат, вірю в успіх ЗСУ та близьку Перемогу!

Щодо тренувань, то, звичайно, стало важче займатися з хлопцями та дівчатками без Вови. Удвох проводити тренування значно легше та набагато ефективніше. Але наші вихованці вже достатньо дорослі, вони чудово розуміють мене, буквально з півслова, розуміють ситуацію, отже, працювати неважко. Тим більше, що акцент нашого тренувального процесу зараз зроблений все ж не на підготовці до якихось змагань, а на збереженні бойового духу, морального стану. Нам дуже важливо зберегти команду, бойовий дух. Ми не знаємо, коли відбуватимуться хоча б якісь змагання, але робимо все від себе залежне та чекаємо на позитивні новини.

– Новорічні та різдвяні свята позаду. Багато хто зі спортсменів вже розпочав тренування цього року. А як справи у «Анатри»?
– Почну з того, що за весь минулий рік, після поновлення тренувань вже під час повномасштабної війни, ми працювали без канікул, без будь-яких пауз. Тому було прийняте рішення відпустити вихованців на доволі тривалі, як для нас, новорічні канікули, які закінчилися учора, 10 січня. Отже, ми вже тренуємося!

– Як настрій у вихованців та вихованок?
– Всі добряче відпочили, скучили за тренуваннями, отже, із задоволенням повернулися до занять. Майже всі, хто є в Одесі, відвідали перше тренування. Далі відвідуваність буде ідеальною, не сумніваюся в цьому.

– Які плани у «Анатри» на найближчі місяці?
– Ми тренуємося, дуже хочемо проводити регулярні товариські зустрічі зі своїми ровесниками з інших шкіл у рамках фестивалів, також плануємо грати спаринги з ветеранами з «Одеського регбійного братства». У планах також проведення чемпіонатів «Анатри». Втім, багато чого залежить від погодних умов, адже ми тренуємося лише на вулиці. Дякую погоді, вона нас зараз тішить, навіть якщо прохолодно.

Також сподіваюся, що цього року в нас будуть чемпіонати України у різних вікових категоріях, адже моє тренерське серце розривається від того, що наші сильні, класні регбісти не можуть проявити себе під час змагань. Ми дуже-дуже чекаємо на поновлення чемпіонатів країни та перемогу України у війні!

Леонід ФРАНЦЕСКЕВИЧ