Фотографиня Вікторія ТРУБНІКОВА: «Під час зйомок регбі важливо передати емоції, які запам’ятовуються»

Одеська фотографиня Вікторія Трубнікова у 2023 році вперше у своїй кар’єрі знімала регбі. На її рахунку робота на кількох регбійних заходах різних рівнів – від дитячо-юнацього фестивалю на стадіоні «Академія Спорту» (фоторепортаж №1, фоторепортаж №2) – до зйомки фінального матчу чоловічої Суперліги з регбі-15 між одеським «КРЕДО-1963» та збірною Києва (фоторепортаж №1, фоторепортаж №2, церемонія нагородження). Ми вирішили поцікавитися у Вікторії про її дебют у регбі.

– Вікторіє, скажіть, будь ласка, якими були ваші думки у той момент, коли ви отримали пропозицію спробувати познімати регбі…
– До цього у мене вже був досвід роботи на спортивних заходах – я знімала забіг «Run Ukraine» та масовий заплив «Oceanman» в Одесі. На жаль, повномасштабна війна в Україні внесла свої корективи, тому спорт на деякий час перестав бути героєм моїх світлин. Після нашої розмови щодо зйомки регбі моєю першою думкою було: «Так, що, окрім того, що там незвична форма м’яча, що це гра для сильних духом, я ще знаю про регбі?». Але мені стало цікаво спробувати, тому я із радістю погодилася попрацювати на регбійному заході.

– Що було найважчим під час першої зйомки?
– Краще запитайте мене про те, що було найлегшим! (сміється) Після вашого інструктажу я постійно тримала у голові те, що під час зйомки мене просто можуть знести з ніг! На щастя, моє знайомство з регбі випало на дитячий фестиваль, отже, страшно не було, обійшлося без неприємних інцидентів. Зазначу, що спочатку було важкувато зрозуміти, де саме перебувати у той чи інший момент, адже бути одночасно у різних частинах поля неможливо, а ти заздалегідь не знаєш, у якому місці станеться щось цікаве. Втім, як показав час, потроху починаєш розуміти, що до чого.

– Судячи з великої кількості якісних світлин, ви доволі швидко зрозуміли, що до чого, і почали отримувати задоволення від зйомок регбі…
– Так, на щастя, я швидко зрозуміла, як слід компонувати кадри, ловити моменти. Багато хто може сказати, що у зйомках спорту немає нічого творчого, але це хибна думка. Різниця у тому, клацаєш ти просто затвором, або дійсно шукаєш моменти.

– А як вам регбі як гра взагалі? Потроху розібралися із найважливішими правилами?
– Так, перше правило полягає в тому, що все найцікавіше відбувається у тому місці, де знаходиться м’яч, тому завжди треба тримати його у полі зору! (сміється) А якщо серйозно, то мені дуже сподобалася ця гра: окрім того, щоб знімати, я ще й встигала вболівати за одеситів. Сподіваюся, що у наступному сезоні хлопцям із «КРЕДО-1963» вдасться здобути золоті нагороди!

– Без перебільшення скажу, що регбійні світлини, які ви зробили минулого року, дуже сподобалися як гравцям, так і вболівальникам. А є серед них такі, які найбільше сподобалися саме вам?
– Під час будь-якої зйомки для мене важливо передати, перш за все, емоції і щось таке, що запам’ятовується. Якщо казати про суто спортивні кадри, то мені подобається багато світлин із самої гри. Але запам’ятовуються не лише вони, а, перш за все, емоції гравців, уболівальників. Окрім того, привертають увагу певні незвичні поціновувачі гри. Тому я б виокремила ось ці дві світлини! (посміхається)

З нетерпінням чекаємо на початок наступного сезону та чекатимемо нових яскравих знімків Вікторії Трубнікової.

Леонід ФРАНЦЕСКЕВИЧ