Президент ФРОО Олег Етнарович – про виступи команд з Одещини у минулому сезоні

Президент Федерації регбі Одеської області Олег Етнарович в ексклюзивному інтерв’ю пресслужбі ФРОО підбив підсумки минулого сезону.

З Олегом Володимировичем поговорили про «КРЕДО-1963», жіночу збірну Одеси, виступ дитячо-юнацьких команд на всеукраїнській арені та плани на новий сезон.

– Олегу Володимировичу, поділіться, будь ласка, своїми думками про те, яким вийшов для одеського регбі 2024 рік? Позитивні моменти, негативні…
– Гадаю, що не лише для одеського регбі, а загалом для усіх у нашій країні позитивний момент полягає в тому, що ми живі та працюємо. Щодо наших регбістів і регбісток, то скажу, що це дуже важливо у цей важкий час для країни та усіх нас, що команди з Одеської області – від дитячих до представників Суперліги – продовжують виступати у чемпіонатах та Кубках України.

Щодо негативних моментів, то їх було багато. Минулого сезону ми зробили прикрий крок назад: вперше за багато років наша головна чоловіча команда – «КРЕДО-1963» – не потрапила до числа призерів Суперліги з регбі-15. Це – величезний негатив.

Ситуація неприємна, бо так вийшло не через те, що суперники продемонстрували щось надзвичайне чи показали шалений прогрес. На превеликий жаль, це саме ми зробили цей крок назад. Розмови про те, що зараз дуже важко, що немає потрібної підготовки, дійсно мають місце бути, але це стосується не тільки нашої команди, а й усіх інших.

Після завершення сезону ми поспілкувалися із хлопцями, зробили певні висновки як в організаційному, так і в кадровому плані, відбулася зміна на тренерському містку, тому я дуже сподіваюся, що ми зробили крок назад для того, щоб у 2025 році зробити два кроки вперед. Вірю, що у новому сезоні хлопці виступлять краще.

– А як щодо жіночої збірної Одеси з регбі-7?
– Ви знаєте, тут ситуація, на жаль, подібна. Також було зроблено крок назад, в обох турнірах дівчата спустилися на одне місце на п’єдесталі вниз – на третю сходинку. Але тут все ж дещо інша історія. Дві команди, з якими конкурує жіноча збірна Одеси, продовжують прогресувати. Тут і про кадри, і про фінансові можливості, і про підготовку, навчально-тренувальні збори. Окремо хотів би відзначити прогрес харківських дівчат з «Металіста 1925»: головний тренер Сергій Гарькавий поставив хорошу гру, «зарядив» їх, поділився із ними дорогоцінними знаннями, які необхідні для того, аби боротися за найвищі місця. Втім, є і неприємний момент: у жіночому регбі, на жаль, лише три команди, які вирішують між собою, хто посяде місця з першого по третє. Дуже сподіваюся, що такого не станеться у чоловічому регбі. В умовах воєнного стану ми не можемо казати про розвиток, тому, гадаю, найважливіше зараз, у цей час, втриматися та продовжувати грати.

– Як оціните виступ дитячо-юнацьких команд Одещини?
– Звичайно, кількість дитячо-юнацьких команд, які представляли Одещину у чемпіонатах України, була меншою, ніж ми звикли у мирний час, але у нас було достатньо яскравих моментів, перемог, медалей, чемпіонських титулів. Наш регіон продовжує очолювати всеукраїнський рейтинг за останні п’ять років, отже, позитивні традиції підтримуються. Є у нас і нове досягнення – наш регіон представляли представники п’яти різних шкіл чи клубів: три одеські – «Анатра», ОДЮСШ та «Лідерс», а також РК «Нерубайське» і вперше – КДЮСШ «Авангард» з Нової Долини. Попри всі труднощі, географія регбі в Одеській області розширилася, що не може не тішити.

Дуже важливо продовжувати працювати над тим, щоб кількість юних гравців була великою, аби ми могли доводити їх до юнацьких, юніорських команд та показувати високі результати на всеукраїнській арені, делегувати своїх вихованців у збірні України, що, власне, і відбувається, попри всі негаразди.

– Яким ви бачите 2025 рік?
– Ми всі дуже хочемо, аби 2025 рік став роком повернення миру в Україну. Хочеться перевести дихання та повернутися до нормального життя. Зрозуміло, що попереду ще багато випробувань, буде важко, у спортивному аспекті також, але ми віримо, що цей рік стане початком відновлення. Зараз наше головне завдання – вижити, продовжувати грати, отримувати ігровий досвід, практику та любити регбі. А якщо буде любов до регбі, тренування та ігри, то буде у людей і бажання, і наснага, і результати.