Кристина КАТІЛОВА: «Минулий рік жіноча збірна Одеси провела неоднозначно, хвилями»

Тренерка жіночої збірної Одеси з регбі-7, яка минулого сезону здобула лише бронзові нагороди Суперліги та Кубка України, підбила підсумки 2024 року. В ексклюзивному інтерв’ю пресслужбі Федерації регбі Одеської області Кристина Катілова відверто розповіла про плюси та мінуси сезону, досягнення та розчарування.

– Кристино Анатоліївно, яким був 2024 рік для жіночої збірної Одеси, на ваш погляд?
– Минулий рік для нашої команди вийшов неоднозначним, ми ніби перебували на хвилях: то підйом, то спад. Було багато емоцій, шукали в собі сили та мотивацію боротися, попри проблеми, травми, роботу, навчання, хвороби дівчат. Скажу так: було 33 нещастя, які трапилися із нами, але головне те, що ми взагалі існуємо, відіграли всі заплановані матчі, хай і закінчили турніри лише на третіх місцях.

– З якими проблемами зіткнулася команда минулого року?
– У нас було багато провалів у тренувальному процесі, оскільки я на доволі тривалий час виїжджала з країни, не була поруч із командою. Отже, часто було важко тренуватися, зібратися, не обійшлося без проблем із мотивацією та моральним настроєм.

– Бронзові медалі Суперліги та Кубка України – це розчарування для вас чи адекватний результат за цих обставин?
– Повірте, ми не відчуваємо себе бронзовими призерками, звикли до того, що боремося за перше місце. Але… На жаль, і у чемпіонаті, і у Кубку стали лише третіми. І це – моя провина. Було нароблено багато помилок, але це, напевно, найцінніший досвід для мене. Цього року подивимось, чи зробили ми правильні висновки! (посміхається)

Провели сезон ніби на вулкані. Втім, я пишаюся дівчатами, нам було чим пишатися, зокрема, команда блискуче провела другий тур Суперліги у Львові, перемогла усіх своїх суперниць. В цей момент ми довели, що спроможні боротися за найвищі місця.

– Як команда провела величезну паузу між завершенням минулого сезону та початком підготовки до початку нового?
– Цю паузу ми провели доволі весело: грали у футбол, тренувалися. Я спробувала зробити певне перезавантаження, трохи змінити підхід до занять, знайти щось нове, аби усі встигли заскучати за регбі. Це має позитивно вплинути на підготовку до старту сезону.

– До речі, про нове… У команді прогнозуються якісь нові обличчя?
– Так, у нас є нові обличчя, точніше, нове обличчя. Ще восени минулого року тренуватися із нами почала військовослужбовиця Національної гвардії України Ганна Готовська. Я дуже сподіваюся на те, що вона й надалі служитиме в Одесі, отже, зможе відвідувати тренування та навесні дебютувати у чемпіонаті України. Дуже класна дівчина, є бажання грати та проявляти себе. А загалом, ми більше розраховуємо не стільки на нових регбісток, скільки на повернення тих, хто раніше виступав за жіночу збірну Одеси. Зокрема, розраховуємо на Тетяну Тарасюк, яка хоче виступати за нашу команду, нехай і перебуває за кордоном.

– Кого можете виокремити зі складу команди у минулому сезоні?
– Я б не хотіла називати конкретних прізвищ. Вважаю, що всі, хто присвятив у 2024 році свій час тренуванням та іграм, кожен, хто виходив на поле, може вважати себе серед найкращих. Ми дуже хотіли грати так, як раніше, але не тренувалися так, як раніше. Ми хотіли робити те, що робили раніше, але не вдавалося, бо ми готувалися по-іншому. Якщо раніше в нас було по п’ять-шість тренувань на тиждень, підхід був напівпрофесіональним, то зараз це абсолютно аматорська команда, отже, залишатися на тому рівні неможливо, нереально, вимагати від збірної Одеси золотих медалей за таких обставин неправильно. Команда у нас не дуже швидка, отже, ми хотіли грати у силове регбі, але нам елементарно часто не вистачало фізичної підготовки. Бажання було занадто багато, а фізичні кондиції не дозволяли робити те, що ми вміємо. Дівчата, попри проблеми та негаразди, виходили та «рубилися» на полі, це викликає повагу. Я дуже вдячна своїм підопічним, попри те, що сезон вийшов «розмазаним».

– Які плани на 2025 рік?
– Ми гратимемо як у чемпіонаті, так і у Кубку України з регбі-7, намагатимемося грати краще, ніж це було минулого року. Звичайно, ми чудово розуміємо, що конкурувати з командами, які регулярно і повноцінно тренуються, проводять якісні збори, у тому числі – між турами, дуже важко. Тим більше, що уже є клуби, в яких дівчата отримують зарплатню, отже, це для них у тому числі і робота. Втім, бажання боротися із ними у нас є, будемо тренуватися, працювати, настрій у нас позитивний, попри те, що відбувається в Україні. А от за що ми зможемо реально боротися – покаже лише сезон.