Кристина КАТІЛОВА: «Присвячуємо перемогу у Суперлізі безстрашним воїнам ЗСУ»

Головна тренерка жіночої збірної Одеси Кристина Катілова підбила підсумки чемпіонату України з регбі-7 серед команд жіночої Суперліги, який учетверте поспіль виграла збірна Одеси.

– Вітаю з четвертим поспіль «золотом» української Суперліги з регбі-7! Поділіться, будь ласка, враженнями про чемпіонат, який жіноча збірна Одеси виграла у блискучому стилі!
– Враження від турніру дуже позитивні. Не може не тішити те, що у нинішніх реаліях організаторам вдалося зібрати п’ять жіночих команд з різних міст України у Львові та провести чемпіонат. Дуже приємно бачити дівчат, які, незважаючи на те, що зараз відбувається в Україні, знаходять час на заняття улюбленим видом спорту.
Також приємно, що тренерам вдалося зберегти колективи, до того ж, колективи конкурентоспроможні, хоча старші дівчата, я маю на увазі національну збірну України, на жаль, не отримали можливості пограти на чемпіонаті Європи, пройти відбір на Кубок світу та Світову серію. Гадаю, нашій збірній було по зубах вдало виступити на міжнародній арені, навіть попри активну фазу війни в Україні. До чого це я? До того, що за відсутності міжнародних стартів, викликів до табору національної збірної та відсутності повноцінних змагань дуже важко мотивувати регбісток тримати себе у тонусі багато місяців поспіль та серйозно до чогось готуватися. Але я дуже рада можливості побачити нашу команду у дії на регбійному полі в офіційних змаганнях.

– Зрозуміло, що команда виконала головну задачу – захистила чемпіонський титул, але як, в цілому, оціните гру ваших підопічних?
– Наші дівчата зіграли на тому рівні, на якому, власне, готувалися до турніру. Перша зустріч – із киянками – пройшла впевнено, а от у протистоянні з «Левицями» було помітно, що команді не вистачає функціональних кондицій та ігрової практики. Підготовка цього року дуже відрізнялася від попередніх сезонів, значно зменшилася кількість тренувань, як і відвідуваність. Одразу семеро регбісток з нашої команди залишили Україну. Лише дві з них приїхали допомогти нам з-за кордону: Даша Яроцька та Оксана Арнаут у суботу відіграли тур у чемпіонаті Польщі, а у неділю вже зіграли за збірну Одеси у Львові. Дякуємо їм за підтримку!

– Жіноча збірна Одеси активно задіяла у матчах перспективну молодь. Що скажете про покоління регбісток, яке підростає?
– Дійсно, молоді в нас було багато, ми задоволені тим, що усім вдалося пограти. Ми з Мариною Валентинівною (Кишмар. – Прим. авт.) завжди намагалися підпускати «свіжу кров» до важких поєдинків, давати їм більше ігрової практики. Окрім того, дівчата виступають за юніорську збірну України, грали молодіжним складом на турнірі у Молдові, тому якоїсь різкої зміни поколінь нам вдалося уникнути. Дитячі регбійні школи нашого міста продовжують виховувати талановитих дівчат, отже, майбутніх зірок українського регбі в нас вистачає! Зараз дуже хочеться зберегти усіх у команді, хочеться, аби було чим мотивувати, аби було безпечно тренуватися та брати участь у змаганнях. Поки досвідчені гравці залишаються лідерами команди, надають упевненості іншим та ведуть за собою юніорок, але, я впевнена, у найближчому майбутньому вже самі юніорки відіграватимуть ключову роль у наших перемогах.

– Четверте «золото» Суперліги поспіль вже в Одесі. А чим займатиметься команда надалі? Одноденний сезон завершено…
– Після повернення до Одеси дівчата отримали кілька вихідних. Днями повернемося до звичних тренувань. Поки дозволяє погода – треба користатися можливістю тренуватися на полі. А от коли стане холодно – повернемося у приміщення – тренажерний зал та зал для боротьби. Канікули в нас будуть лише у новорічні та різдвяні свята.

– Як вдалося замінити важливих гравчинь, які не могли допомогти команді через своє перебування за кордоном?
– Якщо казати про основний склад, то, як ви знаєте, були відсутні Настя Кузьміна та Настя Крижановська, які виступають у чемпіонатах Ізраїлю та Португалії відповідно. Але після тривалої реабілітації від травми оговталася Оксана Колінько, регулярно відвідувала тренування Олена Джура, отже, обидві повернулися на поле та пристойно зіграли у всіх матчах Суперліги цього сезону. Звичайно, кілька змін щодо позицій на полі зробити довелося, адже не всі тренувалися так, як до повномасштабної війни в Україні, а на поле виходили ті, хто перебував у кращій фізичній формі та краще підходив під ігрову схему на конкретну гру. Втім, все закінчилося для нас вдало, що не може не тішити!

– Кому команда присвятила свій чемпіонський титул?
– Дівчата завжди грають одна за одну, за честь команди, за честь міста. Ми, зазвичай, не присвячуємо свої чемпіонські титули комусь конкретно, у кожної регбістки – все індивідуально. Але зараз ми маємо змогу тренуватися та грати у регбі лише завдяки Збройним силам України, які героїчно б’ються за нашу свободу та дають нам можливість жити та займатися улюбленою справою. Отже, наш чемпіонський титул присвячуємо безстрашним воїнам ЗСУ.

Леонід ФРАНЦЕСКЕВИЧ